Головне статистичне управління Польщі (GUS) сьогодні, 31 серпня 2026 року, опублікувало швидку оцінку інфляції за серпень – і новини не надто втішні для домашніх бюджетів. Ціни на споживчі товари та послуги зросли на 3,4% у річному вимірі та на 0,4% порівняно з липнем, прискорившись із 3,0% у липні. Це вже другий місяць поспіль, коли показник інфляції зростає, і аналітики починають відкрито говорити про те, що процес дезінфляції, який тривав із 2024 року, помітно загальмував.
Що подорожчало найбільше
За прискоренням інфляції стоїть насамперед ринок пального. Ціни на пальне для приватних автомобілів зросли аж на 24,2% у річному вимірі та на 5,2% порівняно з липнем – це однозначно головний рушій зростання цін у серпні. Другим важливим чинником стали рахунки за електроенергію та газ, які подорожчали на 4,1% у річному вимірі. Разом це підвищує витрати на опалення помешкань і ведення бізнесу, що з часом позначається на цінах майже всіх інших товарів і послуг.
Є й хороша новина, хоча вона стосується лише однієї категорії витрат. Продукти харчування та безалкогольні напої подешевшали на 0,9% у річному вимірі – це наслідок доброго врожаю та нижчих цін на деяку сільськогосподарську сировину. Для середньостатистичного домогосподарства, яке витрачає на харчування значну частину бюджету, це певне полегшення, але явно недостатнє, щоб компенсувати зростання рахунків за електроенергію, газ і пальне.
Базова інфляція турбує більше, ніж загальний показник
Найбільше занепокоєння в економістів викликає не сам показник CPI, а базова інфляція – тобто індекс цін без урахування найбільш мінливих категорій, таких як продукти харчування та енергоносії. Вона теж прискорилася – приблизно до 3,2–3,3% у річному вимірі. Це важливий сигнал, адже базова інфляція краще показує, чи має цінове тиснення тривалий характер, чи це лише тимчасове коливання цін на пальне. Зростання базової інфляції означає, що компанії й далі перекладають вищі витрати на працю, енергію та кредит на ціни своїх товарів і послуг – а це явище, яке не зникає за один день.
Деякі економісти зазначають, що серпневий показник відсуває в часі будь-яку дискусію про підвищення процентних ставок, хоча окремі прогнози припускають, що інфляція може ще прискоритися найближчими місяцями – приблизно до 3,5% – перш ніж наприкінці року знову почне знижуватися. Іншими словами: спочатку може бути гірше, а вже потім краще.
Що зараз зробить Рада грошово-кредитної політики
Рада грошово-кредитної політики (RPP) від березневого зниження утримує процентні ставки без змін – базова ставка НБП наразі становить 3,75%, а засідання з квітня по липень 2026 року не принесли жодних коригувань. Ринок розраховував на відновлення циклу зниження ставок уже на вересневому засіданні (8–9 вересня), а частина аналітиків, зокрема з Credit Agricole та ING, називала навіть конкретний сценарій: зниження на 25 базисних пунктів, до 3,50%.
Серпневі дані ускладнюють цей сценарій. Рада враховує не лише поточний показник CPI, а й базову інфляцію, динаміку ВВП, ситуацію на ринку праці та прогнози моделі NECMOD. Прискорення базової інфляції – це аргумент на користь більшої обережності: RPP усе ж може вирішити знизити ставки, розраховуючи на подальше зниження інфляції протягом 2027 року, але так само може відкласти рішення до жовтня чи листопада, чекаючи підтвердження того, що серпневий стрибок дійсно був піком, а не початком тривалішої тенденції.
Що це означає для ваших заощаджень
Якщо ви тримаєте гроші на поточному рахунку або рахунку з низькою ставкою, прискорення інфляції – погана новина: ваші гроші втрачають реальну вартість швидше, ніж місяць тому. За інфляції на рівні 3,4% гроші, що лежать без відсотків, або з символічними 0,01% на поточному рахунку, реально втрачають понад 3% купівельної спроможності на рік.
Це гарний момент, щоб перевірити, чи взагалі ваші заощадження встигають за інфляцією. Поки RPP не знизила ставки, банки все ще пропонують відносно привабливі відсотки за депозитами й ощадними рахунками – але це може змінитися вже після вересневого засідання, якщо рішення про зниження все ж буде ухвалене. Тому варто порівняти актуальні пропозиції строкових депозитів та ощадні рахунки, перш ніж банки почнуть знижувати ставки слідом за центральним банком. Пам'ятайте, що дохід від обох цих продуктів зменшується на 19-відсотковий податок на прибуток від капіталу, тож реальна дохідність завжди нижча за рекламовану.
Якщо у вас є заощадження, які можуть знадобитися найближчими місяцями, коротші депозити, наприклад на один-три місяці, сьогодні дають більшу гнучкість, ніж заморожування коштів на цілий рік, особливо в умовах, коли напрямок процентних ставок невизначений. Варто також переконатися, що щоденні гроші не лежать без діла – перевірити пропозиції поточних рахунків також має сенс, адже деякі банки сьогодні пропонують додаткові бонуси чи кешбек, які хоча б частково компенсують інфляційні втрати.
Що це означає для позичальників
Для тих, хто виплачує кредит зі змінною ставкою – а це досі більшість іпотечних та готівкових кредитів у Польщі – серпневі дані є попереджувальним сигналом. Розмір щомісячного платежу значною мірою залежить від WIBOR і маржі банку, а сам WIBOR реагує на очікування ринку щодо майбутніх рішень RPP. Якщо ринок вирішить, що прискорення інфляції відсуне наступні зниження ставок у часі, WIBOR може перестати падати або навіть трохи зрости – а це означає, що платежі знижуватимуться не так швидко, як багато позичальників очікували ще кілька тижнів тому.
З іншого боку, якщо RPP все ж піде на вересневе зниження, попри високу інфляцію, розцінюючи серпневий стрибок як тимчасовий і зумовлений насамперед пальним, платежі за кредитами зі змінною ставкою можуть і надалі знижуватися – хоч і повільніше, ніж очікувалося на початку року. Тим, хто зараз розглядає готівковий кредит або іпотечний кредит, варто ретельно зважити, чи має сенс чекати наступного засідання RPP, чи краще зафіксувати поточні умови вже зараз – особливо якщо розглядається період фіксованої ставки, який захищає від коливань у найближчі роки.
Підсумок – що варто зробити
Серпневий показник інфляції нагадує, що процес дезінфляції в Польщі ще не завершений, а шлях до інфляційної цілі НБП, 2,5% з допустимим відхиленням +/-1 в.п., далеко не простий. Перш ніж ухвалювати будь-яке фінансове рішення найближчими тижнями, варто:
- Перевірити, чи ваші заощадження справді приносять більше, ніж становить інфляція – якщо ні, пошукати рахунок із вищою ставкою
- Розглянути коротші строки депозитів замість заморожування коштів на 12 місяців в умовах невизначеності щодо процентних ставок
- Стежити за заявою RPP після вересневого засідання (8–9 вересня) – її формулювання скаже про напрямок ставок більше, ніж сам показник інфляції
- Не приймати поспішних кредитних рішень під впливом одного показника – варто зачекати на підтвердження тенденції в наступні місяці
Фінансові ринки уважно стежитимуть за вересневим засіданням RPP. Незалежно від того, яке рішення ухвалить Рада, саме активне порівняння пропозицій, а не збереження вже наявного рахунку чи кредиту, дає реальну перевагу над інфляцією в період невизначених процентних ставок.